Старокостянтинів -
мальовниче містечко Хмельницької області, сповнене багатим історичним минулим
та розкішною старовинною архітектурою. Місто має вдале розташування між річками
Ікопоть та Случ. Довгий час вважалося, що його заснував князь Василь-Костянтин
Острозький у 1561 р. Однак виявилося, що Старокостянтинів є літописним містом
Кобудем, історія якого налічує 8оо років. На сьогоднішній день місто є досить
сучасним, проте завдяки старовинним пам’яткам культури зберігає в собі дух
давнини та є цікавою знахідкою для туристів.
Василь-Костянтин Острозький -
український князь, магнат, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших
та найвпливовіших меценатів Великого Князівства Литовського. Заснував першу в
Україні вищу школу - Острозьку академію, за його сприяння видали Острозьку
Біблію. Завдяки його фінансовій допомозі побудовано велику кількість міст та
замків, також він виступав фундатором численних церков та монастирів. Саме він
перебудував та укріпив місто Старокостянтинів, заснував архітектурні пам’ятки,
які на сьогодні є окрасою міста, і одна з них - замок князів Острозьких.
Старокостянтинівський замок - це оборонна споруда XVI ст., яка була резиденцією князів Острозьких і на сьогодні є «родзинкою» міста. Замок розташований на злитті двох річок - Ікопоті і Случа та побудований у досить стислі терміни для захисту від набігів Османської Імперії. За часів свого існування замок жодного разу не був взятий татарами. На сьогоднішній день збереглися лише церква, княжий палац, вежа- донжон (таких було 5) та в’їзна брама. Будівля була занесена до Державного реєстру національного культурного надбання.
Заснування замку князів Острозьких та розбудова міста
Недалеко від нашого міста проходив «чорний шлях», де відбувалися набіги татар. Князь Костянтин Острозький задля захисту своїх територій вирішив збудувати не лише оборонний замок, а й «місто- фортецю», якому пізніше дав своє ім’я. Князь почав частинами викуповувати у родини Лабунських село Колищенці, а з 1561 р. Острозький володів селом повністю та отримав дозвіл від короля на заснування міста та Магдебурзьке право для нього. Замок був зведений у 1561р. і разом з містом активно розбудовувався до 1570-х рр. Варто зазначити, що місто розвивалося не лише у військовій сфері, айв освітній. У 1576 р. в місті жив Іван Федоров, який був запрошений особисто князем, та є відомості про те, що в замку існувала друкарня, за яку судилися друкарі Сенько Корунка та Сачко Сідляр. Крім того, була відкрита школа - «Кадемія Костянтинівська», як тоді її називали, діяла майстерня з переписування книг. До міста приїздили різні діячі Острозької академії, Мелетій та Герасим Смотрицькі.
XVII - XVIII ст. - період найбільшого розвитку та початок занепаду
Станом на 1610 р. замок складався з 12 будівель, а з 1621 р. він вже був настільки озброєний, що жодного разу не був
завойований. У 1648 р. його взяли повстанці Б.Хмельницького.
Політична ситуація кардинально змінилась,
через місто проходив кордон між Річчю Посполитою
та Українською державою, тому тут відбувались
військові сутички між козаками та поляками, а
замок все ще слугував як оборонна фортеця. Наприкінці
XVII ст. будівлю було реконструйовано, а після
смерті онуки К. Острозького її успадкували князі Санґушки. У XVIII ст. оборонна споруда втратила своє початкове призначення та почався поступовий занепад замку.
ХІХ-ХХ ст. - період руйнації замку
Після загарбання території Російською імперією замок використовувався під урядові установи. У XIX столітті фортеця перейшла у володіння Дубасова, відомого цукрозаводчика регіону. Через кілька років в замку облаштували музей. Будівля добряче постраждала в радянські часи. У період Другої світової війни нацисти використовували споруду як табір. Тут тимчасово утримували молодь перед подальшим відправленням в концтабори Німеччини. До 1954 Р- тут ще діяв заповідник князів Острозьких, який міг похизуватися найбільшою кількістю експонатів - до 5 тис. зразків. Та потім музей закрили, а всі експонати вивезли.
На сьогоднішній день у Старокостянтинівському замку ведуться реставраційні роботи, а на території фортеці знаходиться історико-культурний центр- музей «Старий Костянтинів». До нашого часу замок зберігся у більш-менш непоганому вигляді. У будівлі постійно проводяться екскурсії і діють різноманітні виставки. Сюди привозять свої роботи майстри з різних куточків України. Можна подивитись виставки живопису, ікон. Відбуваються різноманітні дійства, військово-історичні фестивалі, костюмовані лицарські бої. У червні сюди з’їжджаються керамісти з усієї країни, а у липні тут відбуваються тематичні злети байкерів.
Домова церква Пресвятої Трійці - сімейна церква
Домова церква Пресвятої Трійці знаходиться в більш-менш пристойному стані і була відновлена завдяки отцю-настоятелю Степанові Капустинському. Це невелика за розмірами храмова споруда. Храм оздоблено розписами виконаними в різні часи. У 1987 році на південній стіні церкви виявлено, як гадають, парні портрети князів Василя Костянтина і його сина Олександра. Мистецтвознавці вважають, що на розписах відтворено реальну подію, яка мала місце 1603 року - передчасну смерть Олександра Острозького, що само собою вже унікально для історії українського мистецтва XVII століття.
Є кілька цікавих фактів стосовно замку князів Острозьких:
- замок унікальний тим, що його збудували у рекордно короткий термін - 10 років.
- Жодного разу оборонну башту не змогли взяти татари.
- В 1591 році сотником надвірної козацької сотні Костянтинівського замку служив Северин Наливайко - відома історична постать.
- На території резиденції Острозьких проводили зйомки історичної драми «Троє» проподії національно визвольних змагань 1917-1921РР., де у масових сценах було задіяно до сотні старокостянтинівців.
Немає коментарів:
Дописати коментар